Аорто-коронарне шунтування – це операція, яка дозволяє відновити кровотік в артеріях серця шляхом обходу місця звуження коронарної судини за допомогою обхідних шляхів (шунтів).
У якості шунтів використовуються найчастіше велика підшкірна вена нижньої кінцівки, внутрішня грудна артерія, мала підшкірна вена, променева артерія, шлунково-чепцева артерія, нижня епігастральна артерія.
Кому рекомендують проведення аорто-коронарного шунтування
Пацієнтам з важкою стенокардією, для яких медикаментозне лікування є малоефективним та в яких за даними коронарографії виявлено багатосудинне враження коронарних артерій (значимі звуження просвіту судин в двох, трьох коронарних артеріях і можливо навіть в декількох місцях ).
Значимими вважаються звуження просвіту коронаних артерій більш ніж на 70%, а для стовбура ЛКА – більше 50%.
Можливі випадки проведення АКШ пацієнтам із ураженням лише одної коронарної артерії, коли ендоваскулярна реваскуляризація з імплантацією стентів технічно виявилась неможливою.
Навіщо потрібно виконувати аорто-коронарного шунтування?
Цілі даної операції направлені на покращення якості житті та подовження його тривалості. Після цього втручання у пацієнтів зникає задишка, зменшуються чи взагалі зникають напади стенокардії, збільшується толерантність до фізичного навантаження.
Як проводиться втручання?
Пацієнт знаходиться в стані наркозного сну. Для доступу до серця найчастіше виконується стернотомія (повздовжнє розрізання грудини). По ходу підшкірної вени виконується розріз в ділянці гомілки з можливим переходом на стегно для її забору в якості шунта. Внутрішня грудна артерія виділяється із внутрішньої поверхні грудної клітки, променева артерія – з передпліччя.
Підшивання виділених шунтів до коронарних артерій може виконуватися на працюючому серці або за допомогою апарату штучного кровообігу (серце зупиняють, а його механічну функцію та функцію легень виконує апарат). Шунти підшиваються проксимальним кінцем до аорти, а дистальним — до коронарної артерії дистальніше за місце звуження. Таким чином створюється обхідний шлях кровопостачання міокарда, що покращує його скоротливу здатність.
Також в сучасній кардіохірургії можливе мініінвазивне виконання даних втручань, при яких доступ до серця виконується шляхом право- або лівобічної торакотомії (розріз виконується збоку по міжреберному проміжку), із можливим застосуванням ендовідеоасистування. Дані методики є менш травматичними та полегшують післяопераційний період та реабілітацію.