Добове або амбулаторне моніторування ЕКГ – це метод тривалого запису електрокардіограми в умовах щоденної діяльності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису. Таке дослідження серцево-судинної системи ще називають “холтерівське моніторування”, на честь його засновника Нормана Холтера.

Даний метод виявляє порушення ритму та провідності серця, які не діагностуються на звичайній ЕКГ, оскільки запис ЕКГ відбувається протягом 30 сек. Моніторування ЕКГ (Холтер-моніторинг) можна проводити протягом 24-72 годин, що залежить від частоти симптомів у пацієнта.

Потрібна консультація?
Зв'яжіться зі мною
Дякуємо за звернення! Очікуйте на дзвінок спеціаліста.
Помилка! Будь ласка, заповніть всі поля.

Новітні технології дозволяють здійснювати більш тривалу реєстрацію ЕКГ. До таких методів належать подійне моніторування, моніторування із використанням зовнішніх та імплантованих петльових реєстраторів ритму серця, що забезпечують моніторування протягом кількох місяців.

Подійне моніторування (епізодичне)  полягає в реєстрації ЕКГ лише під час появи симптомів. Метод дозволяє записати, зберегти та передати сигнали по телефону на базове устаткування, де електричні сигнали розкодовуються та надсилаються факсом лікарю.

Петлеве моніторування ЕКГ полягає у автоматичній реєстрації протягом 1-4 хв перед початком нападу аритмії та протягом 30-60 с після його закінчення. Перевагою імплантованих петлевих моніторів є автоматична активація під час порушень ритму та провідності, з подальшим збереженням запису, а також необмежена тривалість обстеження. Для діагностики порушень ритму в амбулаторних умовах можуть також використовуватися сучасні кардіостимулятори та імплантовані кардіовертери-дефібрилятори. Також впроваджується телеметричне обстеження: як амбулаторне, так і госпітальне.

Сучасні монітори ЕКГ дозволяють не лише оцінити основні зміни на ЕКГ, а й володіють додатковими властивостями. Це робить можливим їх використання в тому числі у пацієнтів з імплантованими пристроями.

  • серцебиття, перебої в роботі серця, запаморочення, втрата свідомості;
  • оцінка ефективності лікування серцево-судинних захворювань;
  • оцінка роботи електрокардіостимулятора;
  • біль у грудях;
  • захворювання серцево-судинної системи, при яких є високий ризик раптової серцевої смерті.

Спеціальної підготовки до добового моніторування ЕКГ немає.

Як проводиться моніторування ЕКГ?

Запис ЕКГ здійснюється за допомогою спеціального портативного апарату – рекордера (реєстратора), який пацієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі). Для здійснення контакту з тілом пацієнта використовуються одноразові клейкі електроди. Під час дослідження пацієнт веде звичний спосіб життя (працює, гуляє, вживає іжу), відзначаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виникнення неприємних симптомів з боку серця, приймання ліків і зміну видів фізичної активності. Інформація, що вноситься у щоденник, дозволяє лікарю оцінити зміни на ЕКГ та їхній зв’язок з фізичним, емоційним навантаженням, вживанням їжі, оцінити вплив різних видів діяльності та прийом лікарських засобів.

Основними протипоказами до проведення цього методу дослідження є захворювання шкіри у місці прикріплення електродів.

Такожж під час моніторингу потрібно усунути вплив:

  • рентгенологічного випромінювання;
  • магнітно-резонансного випромінювання;
  • фізіотерапевтичних процедур;
  • високих або низьких температур;
  • електричних полів;
  • радіохвиль;
  • мікрохвильового випромінювання;
  • вібрацій.

Слід триматися подалі від медичного обладнання (рентгена і МРТ), джерела тепла, мобільних пристроїв, мікрохвильовок і т.д.).

Так, звичайно. Основними показами до добового моніторингу ЕКГ у дітей є втрата свідомості, запаморочення, особливо при задокументованій аритмії, серцево-судинних захворюваннях, імплантованих кардіостимуляторах, після кардіохірургічних операцій. Також метод призначений для пацієнтів з кардіоміопатіями.

Добове моніторування ЕКГ є безпечним дослідженням, яке можна проводити під час вагітності. Оскільки метод не пов’язаний з дією шкідливого опромінення, його можна застосовувати без обмежень за тривалістю та частотою.

  • звичайне моніторування ЕКГ 3-канальне, що розраховане на 24-48 годин;
  • подійне моніторування, що розраховане на 12-18 днів моніторингу;
  • добове моніторування ЕКГ 12-канальне, що дозволяє виявити порушення коронарного кровообігу та оцінити походження шлуночкових аритмій;
  • добове моніторування ЕКГ та оцінка респіраторної функції з одночасним аналізом частоти дихання та сатурації кисню;
  • комбіноване дослідження моніторування ЕКГ та АТ, що може проводитися 24-48 годин;
  • комбіноване дослідження моніторування ЕКГ, АТ, частоти дихання та сатурації кисню: метод дозволяє одночасно провести діагностику змін з боку серцево-судинної та дихальної систем, визначити ймовірний синдром обструктивного апное сну.